За новим дослідженням, люди здатні пригадувати події, які з ними відбулися, у віці 2,5 роки. Ці результати протиставляють попереднім дослідженням, в яких повідомлялося, що найперші спогади зазвичай формуються після 3-го віку (у 3,5 роки). Про це зазначає neurosciencenews.com з посиланням на Taylor and Francis Group. Однак, це також залежить від декількох чинників.
У середньому найперші спогади, про які люди можуть згадати, «реєструються» у віці 2,5 роки, як свідчить дослідження. Результати, опубліковані у рецензованому журналі Memory, підважують попередні дослідження щодо середнього віку перших спогадів. Вони представлені в новому 21-річному дослідженні, яке супроводжувалось вже існуючими даними.
«Коли виникають ранні спогади, вони є рухомою мішенню, а не єдиними статичними спогадами. Отже, те, про що говорять люди, коли їх запитують про ранні спогади, не є якоюсь початковою точкою. Швидше за все, існує пул потенційних спогадів, з яких обирають як дорослі, так і діти», – пояснює експертка з дитячої амнезії та провідна авторка, докторка Керол Петерсон з університету Ньюфауленда.
Більше 20 років докторка Петерсон проводила дослідження, приділяючи особливу увагу здатності дітей та дорослих згадувати про свої ранні роки. У цьому останньому дослідженні було розглянути 10 її статей про дитячу амнезію, після чого були проаналізовані як опубліковані, так і неопубліковані дані, зібрані в лабораторії авторки з 1999 року. У ньому брало участь 992 учасники, а спогади 697 учасників потім порівнювали зі спогадами їхніх батьків. Докторка зафіксувала цікаву річ: багато учасників, коли розповідали про свої ранні спогади вважали, що вони були старшими, аніж насправді.
Це також підтверджується не тільки свідченнями батьків дітей, але у деяких дослідженнях, розглянутих Петерсон, коли дітей знову опитували про ранішні спогади після 2 і 8 років, вони могли згадати свій вік, однак вже у наступних інтерв’ю діти називали більш старший вік: «Через 8 років багато хто вважав, що вони були на рік старшими. Отже, у дітей, під час дорослішання, спогади є рухливими», – каже докторка.
Вона каже про «телескопічний ефект» пригадування: «Коли ти дивишся на речі, які сталися давно, це як дивитись крізь об’єктив. Чим більш віддалені спогади, тим більше цей ефект змушує бачити спогади ближче. Учасники «переносили» свої ранні спогади на рік, приблизно до 3,4 років. Проте ми виявили, що коли дитина або дорослий згадує події з 4 років і далі, цього ефекту не виникає», – зазначає дослідниця.
За її словами, після огляду всіх даних можна чітко побачити те, що люди можуть пам’ятати значно більше, ніж вони думають та з більш раннього віку, ніж прийнято вважати. Вона такої говорить, що можна допомогти людям отримати доступ до цих спогадів і цей процес не є складним.
Авторка також зазначає, що у дослідженнях дитячої амнезії часто бракує ясності, тобто точних даних, які були б незалежно підтверджені або задокументовані, і з якими можна порівнювати особисті дані. Це допоможе уникнути помилок у свідченнях батьків та самих дітей.
Подібні дослідження, з використанням перевірених даних, зараз проводяться як в лабораторії докторки Петерсон, так і в інших, щоб підтвердити результати цього дослідження та дати більше відповідей на це давно обговорюване питання: з якого віку ми можемо пам’ятати події?
“What is your earliest memory? It depends” by Carole Peterson. Memory, neurosciencenews.com, 2021.
Переклала Божик Софія, клінічний психолог, КПТ-інтерн.