Ми часто уявляємо вигоряння як щось гучне й драматичне:
сльози, зрив, потреба терміново брати лікарняний.
Але справжнє вигоряння часто — тихе.
Ти все ще працюєш. Все ще здаєш дедлайни. Все ще усміхаєшся.
А всередині — порожнеча. І бажання хоч на хвилину… просто вимкнутись.
Як виглядає “тихе” вигорання:
-
Прокидаєшся втомленим, навіть якщо спав довго
-
Спілкування виснажує більше, ніж наповнює
-
Улюблені справи здаються “зайвим навантаженням”
-
Постійне відчуття, що ти маєш бути продуктивним
-
Відпочинок викликає провину
Це не просто втома. І не “поганий настрій”.
Це тіло і психіка, які сигналізують: “Я більше не витримую”.
Що робити, коли впізнаєш себе?
-
Зупинись. Навіть на пів дня. Навіть на годину.
-
Скажи це вголос. Другу. Психологу. Собі.
-
Дозволь собі “не мати ресурсу” — ти людина, не механізм
-
Звернись по підтримку. Терапія — це не про “кризу”, це про профілактику
Ти маєш право не вигоріти.
Не обов’язково дійти до краю, щоб дозволити собі змінити напрям.
Терапія — це місце, де тебе не змусять “збиратись”, а допоможуть почути, де ти зараз насправді.
Якщо тобі це відгукується — ми в “Фізіс” поруч.
Більше на тему внутрішньої турботи, відновлення та усвідомленого життя — шукай у наших соцмережах.