Використовуючи персонажів серіалу «Гра престолів», науковці дослідили, що відбувається у мозку, коли люди «занурюються» у фентезійний світ. Дослідження показало, що чим більше людина «занурюється» в історію, тим більше вона «стає» вигаданим персонажем під час читання. Зокрема, науковці рапортували про зміни активності у вентромедіальній префронтальній корі, області мозку, пов’язаній з думками про себе.
Якщо ви ті, хто певною мірою «втрачають» себе в житті вигаданих персонажів, науковці тепер краще уявляють, як це відбувається. Провідний автор дослідження та докторант з психології в Університеті штату Огайо, Тімоті Брум, опублікував результати в інтернет-журналі Social Cognitive and Affective Neuroscience.
Дослідження включало сканування мозку 19 шанувальників циклу романів та серіалу HBO «Гра престолів», поки вони думали про себе, 9-х своїх друзів та 9-х персонажів (Бронн, Кейтлін Старк, Серсея Ланністер, Давос Сіворт, Джейме Ланністер, Джон Сноу, лорд Бейліш, Сандор Кліган та Ігрітт). Учасники повідомляли, який персонаж їм подобається найбільше та до якого вони відчувають найбільшу схожість.
За словами Брума, вибір для дослідження був ідеальним, оскільки залучав віддану базу прихильників і широкий склад різноманітних персонажів, яким люди могли симпатизувати.
Одним із ключових елементів для дослідження був найвищий бал у тому, що дослідники назвали «ідентифікація ознак»: в анкеті, яку заповнили учасники, вони найбільш рішуче погоджувалися із твердженнями на кшталт «я справді переймаюся почуттями героїв роману».
«Люди з високим рівнем ідентифікації рис не тільки захоплюються самою історією, вони також справді захоплюються певним персонажем», – сказав Блум. «Вони повідомляють, що відчувають те, що відчуває персонаж, думають так, так персонаж і ніби перевтілюються в персонажа».
Для дослідження мізки учасників сканували за допомогою фМРТ, коли вони оцінювали себе, друзів та персонажів «Гри престолів». фМРТ опосередковано вимірює активність у різних частинах мозку через незначні зміни в кровотоці. Дослідників особливо цікавило те, що відбувається в частині мозку, яка називається вентральною медіальною префронтальною корою (vMPFC), що свідчить про підвищену активність, коли люди думають про себе і, меншою мірою, коли думають про близьких друзів.
Процес був простим. Під час сканування у фМРТ учасникам показали низку імен: іноді їхні, іноді одного з їхніх д9 друзів, а іншого разу 1 з 9 персонажів із «Гри престолів». Кожне ім’я з’явилося з якоюсь рисою, наприклад, сумний, самотній, надійний тощо.
Учасники просто сказали «так» чи «ні», чи ця характеристика описувала людину, одночасно дослідники вимірювали активність у частині мозку vMPFC. Як і слід було очікувати, vMPFC був найактивнішим, коли люди оцінювали себе, менш активним, коли оцінювали друзів, і найменш активним, коли оцінювали персонажів «Гри престолів».
Але для тих, хто мав високий рівень ідентифікації рис, vMPFC був більш активним, коли вони думали про вигаданих персонажів, ніж для учасників, які менше ідентифікувались із персонажами. Ця область мозку була особливо активною, коли учасники оцінювали персонажа, з яким вони відчували найбільшу схожість і який найбільше їм подобався.
«Отримані дані допомагають пояснити, як фентезі може мати такий великий вплив на деяких людей», – сказав Ділан Вангер, співавтор дослідження, – для деяких людей фентезі – це шанс набути нових ідентичностей, побачити світи через досвід інших персонажів, і повернутися із цих світів з чимось новим для себе». «Коли люди переживають історії, ніби вони є одним із персонажів, з цим персонажем утворюється зв’язок і персонаж переплітається із особою. У нашому дослідженні ми бачимо підтвердження цього у мозку учасників», – підсумовує Вангер.
(с) 2021, Ohio State University, neurosciencenews.com
Підготувала Божик Софія, КПТ-інтерн.