Група нейронауковців, Захарі Уолмарк, Чой Деблік, Марко Якобоні, вирішили зрозуміти, як музика допомагає збільшувати наше почуття зв’язку, прихильності до інших та спілкуватися з навколишніми. Їхнє дослідження показало, що емпатійним людям приємніше слухати музику.
Дослідники сканували мозок 20 студентів за допомогою фМРТ під час прослуховування ними дуже коротких музичних фрагментів: знайомих і незнайомих, тих, які відповідали їхньому музичному смаку і навпаки. Ідея полягала у тому, щоб побачити, як мозок цих людей реагує на різні види музики, а потім порівняти ці нейронні моделі.
Пізніше учасники оцінювали почуту музику та повідомляли про те, наскільки вони співпереживають іншим у своєму повсякденному житті: наскільки вони схильні відчувати емпатію до тих, хто потрапив у складні обставини та сприймати чужу точку зору. Дослідники теоретизували, що емпатія є важливим чинником у розвитку людських стосунків. Вона не лише створює чітку модель у мозку, коли люди відчувають її, але й може вплинути на те, як ми сприймаємо музику.
Отже, аналіз сканування мозку виявив цікаві закономірності. Люди, котрі більше практикують співчуття, як правило, мали значно вищу активність мозку при прослуховуванні музика, яка їм подобалася, зокрема, у центрах винагороди. Вони також мали більш високу активність у тих частинах мозку, які пов’язані з обробкою соціальної інформації – наприклад, коли ви намагається зрозуміти точку зору іншої людини або те, що вона може відчувати.
За словами провідного дослідника Захері Уолмарка, результати показують, що музика опрацьовується тією самою «нейронною архітектурою», що використовується для співпереживання та інших соціальних завдань, і що музика, ймовірно, допомагає нам орієнтуватися у нашому соціальному світі: «Коли людина слухає чи практикує музику, це, по суті, соціальне залучення. Схоже, що люди, які більш чутливі до соціальних стимулів, чують музику так, ніби у віртуальній присутності іншої людини», – повідомляє науковець.
Цікаво і те, що більш емпатійні люди після прослуховування оцінювали незнайому музику вище, хоча їхній мозок розповідав протилежне – у центрах задоволення не відбувалося посилення активності, як можна було очікувати. Чому так? Уолмарк не знає напевно: він каже, що цілком можливо, що люди з високим рівнем співчуття хочуть виглядати більш привабливо для дослідників, тому вони оцінюють музику, яка їм не подобається, більш позитивно. Проте так може відбуватися і тому, що вони охочіше дадуть музиці шанс. Уолмарк та колеги помітили виразну закономірність, коли люди з високим співчуттям слухали музику, яка їм не подобалась, була знайома чи ні, у них спостерігалась підвищена активність у дорсолатеральній префронтальній корі головного мозку, зоні, відповідальність за зменшення інтенсивних почуттів. «Наша інтерпретація полягає в тому, що коли люди з високим рівнем співчуття слухають музику, яка їм не подобається, вони гальмують свої негативні емоції і намагаються знайти якусь користь у такій музиці, на відміну від людей, які показують нижчий рівень у співпереживанні», – каже співавтор.
Чи означає це, що прослуховування музики може допомогти нам бути більш емпатійними до інших? Уолмарк хотів би перевірити цю ідею в майбутніх дослідженнях. Він також вказує на попередні дослідження, які показують, що музика, здається, підсилює нашу емпатійну реакцію і, на думку вченого, це правда.
Він додає, що, ймовірно, музика має глибше значення для людей, крім естетичного задоволення: «Музика може бути цим важливим інгредієнтом, який допомагає нам орієнтуватися в соціальному середовищі, посилювати соціальні зв’язки та координувати роботу з іншими».
Джерело: How Empathy Changes the Way We Process Music, Jill Suttie.
Оригінальне дослідження: Neurophysiological Effects of Trait Empathy in Music Listening, Zachary Wallmark, Choi Deblieck, Marco Iacoboni.
Переклад Божик Софії, психолог, КПТ-інтерн.