Як би не старалися, ми не можемо мати стабільно бажаний чи очікуваний настрій. Адже зміна емоцій є частиною того, що означає бути людиною і допомагає нам зрозуміти себе, свій досвід чи потреби, а також будувати глибшу взаємодію зі світом навколо. Хоча інколи нам важко зрозуміти, що стає причиною змін настрою, ми можемо вибрати той спосіб реагування на ці зміни, який допоможе нам зустріти їх більш відкрито та з цікавістю. Філософ, автор «Школи життя» Ален де Боттон ділиться 7 способами навігації емоційної турбулентності.
- Прийміть свою вразливість
Зрозумійте, наскільки ви та ваш настрій вразливі до, здавалося б, дрібниць, таких як смішні, можливо, з дрібкою недоречності, зауваження чи погана погода. Чутливість – не привід для сорому. Незважаючи на те, що ви не в тих обладунках перед емоційними реакціями, яким вам би хотілося, це не причина для того, щоб почуватися гіршим. Натомість спробуйте прослідкувати власний потік думок, оскільки часто нас сприкрюють надані значення, аніж сама ситуація. Якщо ви піймали думки, спробуйте дистанціюватися від них, відпускаючи увагу від цих думок і перемикаючи її на щось більш корисне, наприклад, завершення поточного завдання. Ви можете також спробувати подивитися на думки під іншим кутом зору, перевіривши правдивість власних суджень.
- Зважайте на своє соціальне життя
Люди, які впливають на наше самопочуття, можуть вплинути і на наш настрій. Важливо знати, що деякі стосунки можуть бути складнішими ніж інші. Подумайте про дистанціювання або паузу від соціальних ситуацій, які викликають у вас стрес, поки ви не навчитеся ефективно давати собі раду. Можливо, оберіть приємніший спосіб проведення часу або компанію, яка менше «подразнює» нас. Можливо, допомога близьких або фахівця, а також добрі приклади з життя чи психоедукаційна література стане вам у нагоді.
- Плекайте стосунки, де ви відчуваєте безпеку та прийняття
Підтримка близьких завжди цінна, особливо у складних життєвих моментах. Зверніться до друзів чи рідних, які сприяють вашому відчуттю приналежності. Можливо, вони зможуть запропонувати вам інший погляд на ситуацію чи просто розділити ті емоції, які ви відчуваєте. Часто найкращий засіб від поганого настрою – бути поруч із люблячими людьми.
- Шануйте своє тіло
Те, скільки ми відпочили, скільки годин витратили на сон, чи прогулялися або виконали фізичні вправи, випили води та скільки сьогодні з’їли, а також чи дотрималися балансу користі в їжі – відіграє роль у нашому настрої. Те, що відбувається у нашій свідомості пов’язане з тим, що відбувається у нашому тілі, і навпаки. Тож дбати про свої основні фізичні потреби є вкрай важливо для доброго самопочуття.
- Спробуйте опанувати дистанціювання
Спробуйте приймати власні емоції як хвилі, які приходять і йдуть. Ми не маємо повного контролю над появою емоцій, та у нас також є вибір, у який спосіб реагувати на емоції. Кожне почуття минає, воно не залишається з нами навічно. Ваш поточний настрій не визначає хто ви. Можливо, нагадування про цінності, коротко-і довгострокові плани дасть вам мотивації не чекати зміни настрою для того, щоб продовжувати творити змістовне і гідне життя.
Можливо, вам у нагоді стане медитація №14 «Лейбелінг емоцій».
- Будьте добрими до себе
У моменти емоційної турбулентності, як, мабуть, ніколи раніше, співчуття є ключовим. Дозвольте собі відчувати, які емоції виникають протягом дня. Делікатно і м’яко нагадайте собі, що сьогодні ви маєте право бути там, де ви є і що ваші реакції можна пробачити, тому що вони просто є частиною людського досвіду.
Якщо для вас буде доречно, ви можете скористатися практиками доброзичливості або аудіомедитацією доброзичливості №12.
- Пам’ятайте, що це минеться
Те, як ви почуваєтеся зараз – чи це відчуття найвищого щастя чи смутку – не буває постійним. Незважаючи на те, що ми зазвичай не маємо можливості змінити настрій за вимогою чи командою, ми можемо помітити власні емоції, прийняти їх, подбати про себе, відпустити їх з думкою про те, що це не триватиме вічно. Замість того, щоб прагнути уникнути свого поточного настрою, ви можете спостерігати за цими емоціями з добротою та нагадуванням, що вони знову зміняться, як це завжди буває.
Підготувала Божик Софія, клінічний психолог, КПТ-інтерн.