Схоже, буддисти вважають, що радість – це природний стан, але здатність відчувати радість можна розвивати у собі як навичку. Як сказано. Дуже багато залежить від того, на чому ми зосереджуємо увагу: на власному стражданні чи на стражданні інших, на нашій сприйманій відокремленості чи на нерозривному зв’язку.
На думку Любомирські, на збільшення щастя найдужче впливають три чинники: наша здатність сприймати ситуацію позитивніше, наша здатність відчувати вдячність та наше рішення бути добрим і щедрим.
Ми запрограмовані на те, щоб дбати про інших і бути щедрими одне до одного. Ми в’янемо, коли не можемо спілкуватися. Нам потрібні інші для того, щоб у повній мірі бути собою.
Коли ми можемо вийти за межі власного болю і страждань, ми стаємо доступнішими для інших; біль змушує нас надзвичайно сильно зосереджуватися на собі. Схоже, біль як фізичний, так і ментальний, поглинає всю нашу зосередженість та залишає дуже мало уваги для інших. Для того, щоб вилікувати власний біль, треба звертати увагу на біль інших. Це – доброчесне коло. Що більше ми звертаємо уваги на інших, то більше радості відчуваємо, а що більше радості ми відчуваємо, то більше можемо її дати іншим.
Я визначаю свій намір на сьогодні: цей день має бути змістовним. Для цього треба служити і допомагати іншим, якщо це можливо. Якщо це неможливо, принаймні не завдавати їм шкоди. Це і є змістовний день.