ПР є одним з найпоширеніших тривожних розладів.
Коли ми говоримо про панічний розлад, перш за все слід пам’ятати, що це не те саме, що панічні атаки. Тому почнемо з визначення основних понять:
- ПР – це стан при якому людина, що мала панічні атаки (ПА) боїться їх повторення і робить різну поведінку, щоб цього повторення уникнути.
- ПА –це сильний напад страху, який починається раптово, без видимих причин. Страх в цьому стані наростає до 20-30 хв, а потім спадає. Найчастіші симптоми ПА це утруднене дихання, запаморочення в голові, пришвидшене серцебиття, затерпання кінцівок, нудота. Цей стан пов’язаний з активним викидом адреналіну в організм, тому не може тривати цілий день. Після ПА люди часто відчувають слабкість.
- АФ (агорафобія) – це страх бути в певних місцях, де може виникнути ПА, наприклад, транспорт, церква, торгові центри і т.п. Цей страх супроводжується характерними думками щодо наслідків ПА, наприклад, “я зійду з розуму”, “в мене буде серцевий напад”, “я збожеволію” і т.п.
Дуже часто люди, які переживають ПА (один чи декілька епізодів), насамперед звертаються по допомогу до лікарів. На жаль, не усі лікарі сьогодні можуть діагностувати ПА і скерувати до психотерапевта, а натомість призначають купу медикаментів, лікуючи вегето-судинну дистонію (до речі, це повний архаїзм, такого діагнозу у світовому класифікаторі хвороб не існує, його вигадали в радянський період, бо “у совєтского чєловєка нє может бить псіхологіческіх проблєм”) чи пускають по діагностичному колу, намагаючись знайти якісь інші хвороби. Дуже часто людей з ПА чекає величезне капіталовкладення в діагностичну сферу української медицини та фармацевтики (хоча психотерапія коштувала б не так дорого і зайняла значно менше часу і сил). Відтак, людина з ПА отримує статус хворого і всі похідні з цього статусу проблеми і вторинні вигоди (а це тільки закріплює ПА і призводить до розвитку ПР та агорафобії). Теж люди, які мають ПА і стають на діагностичну доріжку, мають ризики розвитку розладу тривоги за здоров’я (по старому – іпохондрії), який доволі складно піддається навіть когнітивно-поведінковій терапії.
Хороша новина полягає в тому, що ПР добре лікується когнітивно-поведінковою терапією, і його можна подолати за 7-11 сесій психотерапії, якщо вчасно звернутись по допомогу.