Американська психологічна асоціація (далі – АПА) зазначає, що існує тонка межа між стресом і тривогою, тому не завжди можна зорієнтуватися і визначити, що насправді відчуває людина. І тривога, і стрес є емоційною реакцією, проте стрес, як правило, спричинений зовнішнім тригером. Цей пусковий механізм може бути короткочасним, наприклад, за АПА, робочий термін чи сутичка із близькою людиною, або довготривалим, до прикладу, хронічні захворювання, труднощі із працевлаштуванням, утиски чи дискримінація.
Люди, які переживають стрес, відчувають ментальні та фізичні симптоми, такі як дратівливість, злість, втома, біль у м’язах, проблеми з травленням та труднощі зі сном.
Натомість тривога визначається стійкими та надмірними переживаннями, які не зникають навіть за відсутності стресового чинника. Тривога призводить до майже ідентичного комплексу симптомів, як стрес: безсоння, труднощі з концентрацією увагу, втома, напруга м’язів, дратівливість, – повідомляє АПА.
Як легкий стрес, так і легка тривога добре реагують на подібні стратегії коупінгу (або подолання). Це може бути прості рекомендації: фізична активність, поживне та різноманітне харчування, дотримання гігієни сну тощо.
Та якщо стрес або тривога не «реагують» на ці стратегії, або якщо є відчуття того, що вони негативно впливають на повсякдення функціонування чи настрій, є доброю ідеєю поговорити з фахівцем у сфері психічного здоров’я, щоб зрозуміти причини та отримати додаткові інструменти для менеджменту тривоги чи стресу. Наприклад, психотерапевт чи психолог може допомогти визначити чи є у людини тривожні розлади. Ці розлади відрізняються між собою від тривалості та інтенсивності тривоги чи страху, масштабністю (може бути конкретний об’єкт, ситуації, або різні сфери життя загалом), способами її усунення, змістом думок при переживаннях тощо, проте спільним є те, що вони мають негативні наслідки у різних сферах життя та функціонування людини. Наприклад, негативно впливають на стосунки, навчання або роботу, самооцінку, фінансовий стан.
Тривожні розлади є поширеними: за даними Національного інституту психічного здоров’я (2017), 19% американців від 18 років за останній рік мали тривожні розлади, а 31% –зазнають їх протягом життя.
Одним з найпоширеніших тривожних розладів, як повідомляє АПА, є генералізований тривожний розлад. Щоб визначити, чи є у когось ГТР, фахівець звертатиме увагу на такі симптоми, як надмірне, важко контрольоване занепокоєння/переживання, яке триває більшість днів протягом щонайменше 6 місяців. Переживання може переходити від теми до теми. ГТР супроводжується також фізичними симптомами тривоги, які частково були означені раніш.
Інший тип тривожного розладу – це панічний розлад, який характеризується раптовими і повторюваними нападами інтенсивної важкої тривоги/страху, що дають виражені фізичні симптоми (запаморочення, піт, відчуття задухи, прискорене серцебиття, біль у грудях, нудота тощо). Тривожні розлади також можуть проявлятися як специфічна фобія (наприклад, страх собак, крові, польотів) або соціальна тривога/фобія, яка виникає, відповідно, у соціальних ситуаціях, при взаємодії з іншими, коли є ризик опинитися в центрі уваги (публічні виступи, їсти чи пити на людях, спілкування з незнайомими/малознайомими людьми). При цьому люди зі соціальною тривогою бояться можливої негативної оцінки їхніх дій іншими. Окрім цих, є інші тривожні розлади, які ми не зазначили.
Тривожні розлади лікують за допомогою психотерапії (когнітивно-поведінкова має високу доказову ефективність та є «золотим стандартом») та медикаментів, залежно від важкості. КПТ працює за протоколом, залежно від виду тривожного розладу, та вчить людину бути «сам собі терапевтом», тобто вміти ефективно справлятися з тривогою і надавати собі допомогу.
- Більше про користь та шкоду тривоги: https://cutt.ly/9b9H94P
Підготувала Божик Софія, клінічний психолог, КПТ-інтерн.