Чи хотілося вам коли-небудь перемотати своє життя вперед, щоб побачити чи рішення, які ви приймаєте зараз стануть запорукою щастя та здоров’я? У світі наукових досліджень до відповіді на це питання найближче підібралось Гарвардське дослідження розвитку дорослих (Harvard Study of Adult Development), яке відстежувало життя 724 чоловіків протягом 78 років. Це одне з найдовших досліджень дорослого життя, які коли-небудь були організовані. Кожні два роки науковці робили заміри учасників щодо їхнього фізичного та психічного здоров’я, професійного життя, дружби, шлюбу, а також періодично проводили особисті інтерв’ю, медичні огляди та сканування мозку. Завдяки можливості спостерігати за життям цим чоловіків, дослідники змоги відстежувати їхні вибори та бачити, які наслідки вони мають для їхнього життя.
Психіатр Роберт Дж. Волдінгер, вже 4 керівник дослідження, поділився головними висновками, деякі з них він виклав у своїй популярній лекції на TED «Що робить життя добрим? Уроки найдовшого дослідження про щастя».
Дослідник каже, що опитування покоління міленіалів про найважливіші цілі у їхньому житті, свідчать, що понад 80% опитаних відповіли, що найбільшою життєвою ціллю для них було розбагатіти, а 50% цих молодих людей відповіли, що ще однією метою для них було стати відомим. Як ми побачимо далі, ці відповіді контрастують із деякими результатами Гарвардського дослідження.
Волдінгер зазначає, що в цілому хороші соціальні зв’язки, стосунки, роблять нас щасливішими та здоровішими: «Ті, хто більше спілкується зі сім’єю, друзями, громадою, щасливіші, фізично здоровіші і живуть довше, ніж ті, хто цього спілкування не має. Люди, які більше ізольовані, ніж би їм хотілося, визнають себе менш щасливими, їхнє здоров’я гіршає ще в середньому віці, мозок швидше починає гірше функціонувати». Проте важлива не лише кількість цих зв’язків, але і їхня якість: «З’ясувалося, що жити в конфліктах погано для нашого здоров’я. Наприклад, шлюби, де переважають конфлікти, погано впливають на наше здоров’я. А хороші і теплі стосунки нас оберігають». Зокрема, ознакою хороших стосунків є те, наскільки в них можна покластися на іншу людину у складну хвилину: «Деякі з наших 80-річних пар могли сваритися ледь не щодня, але поки вони відчували, що можуть покластися одне на одного у скрутні часи, ті сварки не закарбовувалися у їхній пам’яті».
Окрім цього, є ще 4 уроки, які виявились у ході дослідження. Їх підсумовує Деріл Чен, редактор TED.
Щасливе дитинство має важливі і тривалі наслідки для нашого життя. Теплі стосунки з близькими людьми у дитинстві є добрими провісниками того, що у дорослому житті люди матимуть надійніший і безпечніший зв’язок із іншими, а також краще фізичного здоров’я від дорослого життя і до самої старості. Значення мають не тільки стосунки з батьками: близькі взаємини зі щонайменше одним братом чи сестрою у дитинстві допомагали передбачати, у кого з учасників були менші шанси захворіти на депресію до 50 років.
Проте люди, які не мали благополучного дитинства, зростали у складних економічних умовах чи хаотичних сім’ях, можуть компенсувати їх у своєму дорослому житті. Ті, хто виростав у складних умовах хоч і мали непростий старт, але якщо були зацікавлені у тому, що психологи називають «генеративністю», тобто «турботою про встановлення та керівництво наступним поколінням», були щасливіші, здоровіші і краще адаптовувалися до старіння. Генеративність не обмежується лише батьківство чи вихованням дітей, а також включає, до прикладу, роботу та інші ситуації, коли можна бути наставником для молодших (супервізувати, навчати, скеровувати тощо).
Добрі навички керування стресом приносять користь протягом усього життя. Гарвардські дослідники виявили, що учасники, які мали справу зі стресом, застосовуючи адаптивні методи, мали кращі стосунки з іншими людьми. Адаптивний спосіб подолання стресу мав каскад корисних наслідків: це полегшило їм спілкування з іншими, що викликало бажання людей допомогти їм і призвело до більшої соціальної підтримки, а це, в свою чергу, передбачало здорове старіння у віці 60-70 років. Доданий бонус: у людей, які застосовували адаптивні механізми подолання стресу мозок також довше залишався «гострим».
Час з іншими захищає нас під час життєвих злетів і падінь. Озираючись на своє життя, учасники найчастіше повідомляли, що час, проведений з іншими, був найбільш значущий у їхньому житті. Час, проведений з іншими, захищав їх від перепадів настрою, який приходить разом із фізичним болем та хворобами. Як зазначає Волдінгер у своїй TED-лекції: «Найщасливішими пенсіонерами з нашого 75-річного дослідження стали ті, хто завзято робив зі своїх колег вірних друзів. Вже вкотре протягом 75 років наше дослідження показало, що найуспішнішими були ті, хто інвестував у стосунки з родиною, друзями, громадою».
Підготувала Божик Софія, КПТ-інтерн.