На нашу думку, головний здобуток медитації – це не міцніше здоров’я чи ефективніший бізнес, а наближення до нашої кращої натури.
Вчені з’ясували: що сильніше відчуття мети в житті мала людина, то швидше вона відновлювалася після стресорів. Відчуття мети і сенсу життя дає змогу людям легше справлятися з проблемами, дивлячись на них під новим кутом зору, а організму – швидше відновлюватися.
Психологічної стійкості можна навчитися. Однак ми не знаємо, скільки такий ефект триватиме. Припускаємо, що недовго, якщо учасники не продовжать медитувати. Регулярні практики майндфулнесу – ключ до перетворення стану на рису.
Медитації «Люблячої доброти» допомагають культивувати емпатію та співчуття до інших, а також до себе. Зокрема, це підтверджується змінами на нейробіологічному рівні: поряд зі співчуттям у мозку активуються ділянки, які відповідають за щастя. Любляча доброта також зміцнює зв’язки ділянок щастя й радості з префронтальною корою – зоною, критично важливою для керування поведінкою.
Сфокусувавшись на візуальних деталях, звуках, смаках і відчуттях, до яких ми «звикли звикати», наша усвідомленість перетворила знайоме і звичне на свіже і цікаве. Ми на власному досвіді переконалися, що таке тренування уваги може збагатити життя, вимикаючи звикання через концентрацію на деталях «тут-і-тепер» та перетворення «забутого старого на нове».
Універсальна мета будь-якої медитації – підтримання уваги певним способам на певному об’єкті, як-от диханні. Численні наукові статті і дослідження підтримують ідею, що медитація веде до ліпшого утримання уваги або, якщо говорити термінами, пильності.
Нейронні структури мозку, що відповідають за увагу, можна натренувати. Це повністю суперечить усталеній думці, що увага автоматична, а отже, жодними тренуваннями її не змінити.