Ми часто відкидаємо свої почуття, вважаючи їх дурними, а себе занадто вразливими. Може, ви пригадуєте подібні розмови зі собою у такі моменти: «Не будь дитиною, ти не повинен/повинна сумувати! Так багато людей зараз почуваються значно гірше, ніж ти. Як ти можеш хвилюватися через такі дрібниці! Це не є чимось значним, нащо так перейматись? Просто візьми себе в руки і зберися!». Наш внутрішній діалог може бути зовсім безжальним.
Та чи є ще на світі людина, яка може відчути замість вас все те, що ви намагаєтеся скинути зі себе? Коли вам погано і сумно, як саме критика і знецінення можуть допомогти?
Крізь гнів, смуток, страх, тривогу та радість ми можемо краще зрозуміти наші потреби, бажання, цінності та цілі. Коли ми приймаємо свої почуття в неосудливий спосіб, тобто валідизуємо їх, дозволяємо бути поруч і досліджуємо з цікавістю та відкритістю, то нам легше знайти користі рішення і справді добре подбати про себе.
Ми хочемо разом з вами пройтися кроками, які допоможуть плекати доброзичливість до своїх почуттів, а з часом і практикою, сподіваємося, до себе також.
Зауважте, назвіть і визнайте емоції, які відчуваєте. Так, вам може не подобатися те, що ви відчуваєте і це нормально. Ви можете бути засмученими і одночасно бажати, щоб на зміну цьому відчуттю прийшла радість чи задоволення, або щоб воно просто зникло. Хотіти припинення болю є цілком зрозумілим і людяним бажанням.
Знайдіть емоціям дім. Спробуйте прийняти свій смуток чи інші складні переживання через фізичні відчуття і спостерігайте, що відбувається всередині вашого тіла. В якій частині тіла ви відчуваєте ці емоції? Якими вони є? Як дають про себе знати? Чи змінюються з часом, якщо ви просто зосередитеся на своєму диханні і дозволите тілу гойдатися хвилях дихання?
Познайомтеся з ними. Можливо, відкрилася ваша стара рана? Можливо, вони щось говорять про ваші потреби або вказують на труднощі, які ви хотіли би уникати? Можливо, вони складають вам компанію, тому що ви проходите непростий етап у своєму житті? Чи привертають увагу до чогось, що дійсно мало для вас значення і було або є важливим? Доброзичливо досліджуйте, що ці почуття намагаються сказати вам.
Нормалізуйте. Спробуйте замість критики та осуду говорити зі собою так, як зі своїм найкращим другом. Якщо ви відпустите ситуацію і дозволите емоції бути човником, який віднесе вас у ті спогади або образи, де ви почувалися так у дитинстві (злякано, сумно, розгублено, сердито чи по-іншому), станьте для себе мудрими і добрими батьками, скажіть ті слова підтримки і заспокоєння, які би хотілось почути маленьким вам.
Підготувала Божик Софія, КПТ-консультантка.